Про книгу
НЕМОВЛЯ – МАЛЕЧА – ПІДЛІТОК. МУДРІ ФОРМУЛИ ВИХОВАННЯ
Виховання дітей – непросте завдання, і за помилки часто доводиться розплачуватися надто дорого. Щоби зрозуміти свою дитину, ви мусите навчитися розуміти її психологію, те, як вона мислить і що відчуває. А всі ж вони такі різні...
Якою творчою формулою виховання скористатися, щоб із кожної непростої ситуації від народження і аж до підліткового віку знайти вихід, як не схибити й вибудувати гармонійні стосунки з вашою найріднішою малечею – саме про це і йдеться в цій книжці.
Із передмови до книги:
«Немає, певно, древнішої, а водночас і сучаснішої проблеми, ніж виховання дітей. Кожна дитина страждає від того, що батьки її не розуміють, і кожна, стаючи з часом татом чи мамою, завдає таких само страждань своїм дітям, дивуючись, чому вони не розуміють такі прості речі і вдаються до таких учинків!
Упродовж декількох років я вела колонку психолога в невеликій щотижневій газеті. Основні теми, які найбільше цікавили наших читачів і викликали найбільший відгук, були пов’язані зі взаєминами з дітьми – від найменших до підліткового віку: «Чому вони – такі? Чому вони так поводяться? Чому так реагують на наші зауваження і прохання?»
Специфіка газетного жанру, та ще й обмежена обсягом колонки, потребувала конкретики й живої розмовної мови. Так викристалізувалася форма викладу – аналіз якоїсь реальної ситуації, що склалася у взаєминах між дітьми та/або між дітьми й батьками, у деяких випадках – із найменшою дозою теорії, що допомагає зрозуміти причини конфлікту. Вигадувати ситуації особливо не доводилося – їх було чимало за сім років моєї роботи психологом у дитячому садку і школі...
Відгуки батьків, а потім і читачів дають підстави вважати, що пропоновані рекомендації чудово спрацьовують практично. І водночас варто пам’ятати, що немає універсальних рекомендацій, немає формул виховання – щоразу треба зважати на вік дитини, її самопочуття, оцінювати всю ситуацію загалом. Тому я вдячна кожному з батьків, які так щиро ділилися зі мною своїми тривогами, історіями і пропозиціями. Їхня тривога – це плата за щастя бути батьками, за можливість виростити щасливу людину».
Лариса Шрагіна,
кандидат психологічних наук